«Степан та чудовисько» - Історія неймовірних стосунків тварин, яка зворушить душі людей.

     Перша зустріч малого гусеняти на ім’я Степан з коровою, яка здалася йому справжнім чудовиськом, згодом переростає в дивовижну й незвичайну дружбу. На той час коли корова готувалася стати матір’ю Степан вже був дорослим гусаком, ватажком гусячої зграї.  Однієї ночі він почув з темного кутка де лежала корова її дивний стогін і відчув, що їй потрібна допомога. Насправді ж не знаючи як саме зарадити, він раптом став голосно кричати. На його крик прокинувся хазяїн. А ще згодом біля корови Степан побачив таке ж маленьке чудовисько. З тих пір корова мало відводила часу на Степана. Натомість вся її увага була прикута до новонародженого малого чудовиська. 

     Степан засумував. Ще згодом гусяча сім’я стала помітно зменшуватись, аж поки Степан не залишився зовсім один. Тим часом за сусіднім парканом чулися гусячі голоси. І одного дня, Степан щосили розігнавшись злетів над парканом і приземлився на сусідньому подвір’ї  де жила гусяча зграя. Порадившись між собою сусіди дійшли згоди, що Степан поживе якийсь час серед гусок, яким так не вистачало гідного ватажка.       Минав час. Теля виросло і одного дня кудись поділося. Корова знову залишилась сама. Натомість Степан звикся з новою сім’єю. Його відверто поважали і остаточно визнали вожаком зграї. А однієї ночі Степан знову почув знайомий голос, що долинав з його колишньої домівки. Вдруге відчайдушний Степанів крик  пронизав тиху зимову ніч. Гусак кричав так, що від його крику прокинулись  в обох хатах. Проте, цього разу врятувати корову не вдалося. Наступного дня Степан бачив як у двір заїхала вантажівка, а потім чоловіки витягли з хліва  прив’язане за ланцюг тіло корови.

     Степан лишався жити в своїй новій зграї. Однак, з того дня незбагненна туга посилилась в його серці.  Минали дні, а туга не минала. І от одного разу зграя здивовано підняла голови, почувши несподіваний крик свого ватажка. Степан, раптом розправивши крила кинувся до паркану і  за мить був на своєму колишньому дворі. Він пройшов до порожнього хліва і ліг у темний куток в якому колись лежала корова. Довгими зимовими ночами, сховавши голову під крило старий гусак бачив сни, тепле літо, своє дитинство, і чудовисько з дивовижними очима.